розкохуватися

РОЗКО́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗКОХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм.

1. Переставати кохати кого-небудь.

— Хлопчик ще ти, — говорить Микола Іванович. — Я прожив у два з половиною рази більше за тебе і бачив разів у десять більше. І закохувався, і розкохувався більше разів, ніж ти (Собко, Любов, 1935, 57).

2. заст. Те саме, що зако́хуватися.

Бідахи [паничі] розкохались, аж зовсім подуріли, з лиця спали.. Чи так вона [панночка] всім до душі прийшла, чи не було їм тоді чого іншого розважитись (Вовчок, І, 1955, 108).

3. Споживаючи багато їжі, ставати огрядним, жирнішим;

// Буйно розростатися за сприятливих природних умов (про рослинність).

Луг був давній і старий.. На його величезному квадраті, обрамленому з чотирьох боків лозняками, розкохувалися зелені, густі та запашні трави (Тют., Вир, 1964, 229);

В просвіті хмар засвітилося рідке сонячне проміння,.. запалило вкриту багрянцем пожовклого листя грушу-одиначку, що розкохалася за клунею комірника (Логв., Літа.., 1960, 6).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкохуватися — розко́хуватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розкохуватися — -уюся, -уєшся, недок., розкохатися, -аюся, -аєшся, док., розм. 1》 Переставати кохати кого-небудь. 2》 заст. Те саме, що закохуватися. 3》 Споживаючи багато їжі, ставати огрядним, жирним. || Буйно розростатися за сприятливих природних умов (про рослинність). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкохуватися — РОЗКО́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗКОХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. 1. Переставати кохати кого-небудь. – Хлопчик ще ти, – говорить Микола Іванович. – Я прожив у два з половиною рази більше за тебе і бачив разів у десять більше. Словник української мови у 20 томах
  4. розкохуватися — ЗАКОХА́ТИСЯ в кого і без додатка (пройнятися почуттям кохання, пристрастю до кого-небудь), УЛЮБИ́ТИСЯ (ВЛЮБИ́ТИСЯ) розм., ЗАЛЮБИ́ТИСЯ розм., ВКЛЕПА́ТИСЯ (УКЛЕПА́ТИСЯ) фам., РОЗКОХА́ТИСЯ заст., ПРИЛЮБИ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови