1. Словник української мови в 11 томах

розкочування

РОЗКО́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розко́чувати.

Розкочування проводів по трасі провадять способом змотування проводу при обертанні барабана навколо вала (Довідник сіль. будівельника, 1956, 227).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкочування — розко́чування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розкочування — -я, с. Дія за знач. розкочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкочування — РОЗКО́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розко́чувати. Розкочування проводів по трасі провадять способом змотування проводу при обертанні барабана навколо вала (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах