1. Словник української мови в 11 томах

розкошлати

РОЗКО́ШЛАТИ, аю, аєш, док., перех. Розтріпати, зробити кошлатим;

// Скуйовдити (волосся).

Увійшов чорнявий його товариш, скинувши з голови на стіл картуз свій, по-молодецькому розкошлавши рукою своє чорне густе волосся (Гог., Вибр., перекл. Хуторяна і Шмиговського, 1948, 354);

Вітек знову розкошлав чуб і розправив борти студентської тужурки (Смолич, Світанок.., 1953, 398).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкошлати — розко́шлати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкошлати — -аю, -аєш, док., перех. Розтріпати, зробити кошлатим. || Скуйовдити (волосся). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкошлати — РОЗКО́ШЛАТИ, аю, аєш, док., кого, що. Розтріпати, зробити кого-, що-небудь кошлатим; // Скуйовдити (волосся). Вітек знову розкошлав чуб і розправив борти студентської тужурки (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
  4. розкошлати — КОШЛА́ТИТИ (робити кошлатим), КО́ШЛАТИ, КУЙО́ВДИТИ, РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, СКУЙО́ВДЖУВАТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ, КУДО́ВЧИТИ розм., РОЗКОШЛА́ЧУВАТИ розм., КУ́ДЛАТИ розм., КОСМА́ТИТИ (КОСМА́ЧИТИ) розм., КУ́ЧМИТИ розм., ПА́ТЛАТИ розм., РОЗПА́ТЛУВАТИ розм. Словник синонімів української мови