розкрашений

РОЗКРА́ШЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до розкра́си́ти.

Видовище могутнього криголаму [льодоходу] заполонило його всього. Вже не криничанські, а чиїсь далекі.. поламані ополонки, порвані на шмаття стежки та снігові, розкрашені буряковим квасом баби пропливали перед очима (Гончар, II, 1959, 202);

// У знач. прикм.

На ганку, на розкрашеній, різаній лавочці, сидить двоє їх, — молодий муж і молода жона (Фр., VIII, 1952, 282).