1. Словник української мови в 11 томах

розкреслений

РОЗКРЕ́СЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкре́слити.

Розкресленим на квадрати виглядав цей чистий і акуратний закордон (Полт., Повість.., 1960, 398);

Чітко розкреслена геометричним орнаментом біла стіна дзвіниці справді доповнює композицію, створює відчуття довершеності і повної гармонії (Наука.., 10, 1967, 10);

// У знач. прикм.

На аркушиках блокнота — розкреслені схеми, а під ними внизу — пояснення маршруту (Гончар, III, 1959, 276);

Андрій то мовчки щось креслив теслярським олівцем на дошках, то вмикав пилу і сунув їй у гострі зуби вже готові, розкреслені дошки (Збан., Курил. о-ви, 1963, 210).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкреслений — розкре́слений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розкреслений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкреслити. || розкреслено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкреслений — РОЗКРЕ́СЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розкре́слити. Розкресленим на квадрати виглядав цей чистий і акуратний закордон (О. Полторацький); Чітко розкреслена геометричним орнаментом біла стіна дзвіниці справді доповнює композицію... Словник української мови у 20 томах