1. Словник української мови в 11 томах

розкреслювати

РОЗКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Проводити на чому небудь риски, прямі лінії.

*Образно. — Хай припливуть за куренем курінь Чайки, чуби, що розігнав Нечеса, І хай Сіркова тінь довготелеса Списом розкреслить надбережну рінь (Зеров, Вибр., 1966, 89);

// Позначати рисками, зображати у вигляді креслення.

Тимко обміряв очима сухеньку постать старого, розкреслив вістрям лопати прямокутник приблизно для його росту (Тют., Вир, 1964, 92).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкреслювати — розкре́слювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкреслювати — -юю, -юєш, недок., розкреслити, -лю, -лиш, док., перех. Проводити на чому-небудь риски, прямі лінії. || Позначати рисками, зображати у вигляді креслення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкреслювати — РОЗКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док., що. 1. Проводити на чому-небудь риски, прямі лінії. * Образно. – Хай припливуть за куренем курінь Чайки, чуби, що розігнав Нечеса... Словник української мови у 20 томах
  4. розкреслювати — РОЗКРЕ́СЛЮВАТИ (покривати щось рисками, прямими лініями тощо), ГРАФИ́ТИ, РОЗГРА́ФЛЮВАТИ, ПРОГРАФЛЯ́ТИ, РОЗЛІНІ́ЮВАТИ, РОЗЛІНО́ВУВАТИ. — Док.: розкре́слити, розграфи́ти, прографи́ти, розлініюва́ти, розліні́яти, розлінува́ти. Словник синонімів української мови