1. Словник української мови в 11 томах

розкривавити

РОЗКРИВА́ВИТИ, влю, виш; мн. розкрива́влять; док., перех. Розбити, роздерти, поранити до крові.

Гострий камінь розкривавив щоку Кульжан (Тулуб, В степу.., 1964, 72);

Чужа кицька через дроти клітки покалічила Пташка, видерла хвоста, розкривавила животика (Дор., Не повтори.., 1968, 206).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкривавити — розкрива́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкривавити — -влю, -виш; мн. розкривавлять; док., розкривавлювати, -юю, -юєш, недок., перех. Розбити, роздерти, поранити до крові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкривавити — РОЗКРИВА́ВИТИ див. розкрива́влювати. Словник української мови у 20 томах
  4. розкривавити — РА́НИТИ (робити комусь рану, рани; перев. рослини — пошкоджувати), ЗРА́НЮВАТИ, УРАЖА́ТИ (ВРАЖА́ТИ), РІ́ЗАТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) розм., РОЗТИНА́ТИ, РОЗСІКА́ТИ, СІКТИ, ПІДСІКА́ТИ, РОЗРА́НЮВАТИ, РОЗПАНА́ХУВАТИ розм. Словник синонімів української мови