розкрилюватися

РОЗКРИ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко РОЗКРИЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., РОЗКРИ́ЛИ́ТИСЯ, и́лю́ся, и́ли́шся, док.

1. Широко розгортати свої крила.

*Образно. Новий ранок розкрилювався над прояснілою картою міста (Стельмах, На .. землі, 1949, 196);

В кожнім серці розкрилився птах (Воронько, Драгі.., 1959, 111).

2. перен. Широко розходитися, розкидатися в боки.

Ростуть за нашої доби В добу колишню саджені дуби, Розкрилюються вітами широко (Рильський, III, 1961, 208);

Довгими прибудовами розкрилилась біла пристань на березі Дніпра (Хижняк, Тамара, 1959, 69).

3. перен. Розвиватися на повну силу.

Талант композитора [П. І. Майбороди] розкрилився після війни (Мист., 6, 1966, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me