розкроювання

РОЗКРО́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. розкро́ювати 1.

При розкроюванні треба правильно використовувати відходи, переробляючи їх на дрібні деталі, що також підвищує процент виходу деталей (Стол.-буд. справа, 1957, 210);

Силами заводу зроблено і оснащено лінію по розкроюванню рулонової трансформаторної сталі (Рад. Укр., 18.VIII 1962, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкроювання — розкро́ювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розкроювання — -я, с. Дія за знач. розкроювати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкроювання — РОЗКРО́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. розкро́ювати 1. При розкроюванні треба правильно використовувати відходи, переробляючи їх на дрібні деталі, що також підвищує процент виходу деталей (з навч. літ.); Силами заводу зроблено і оснащено лінію розкроювання рулонової трансформаторної сталі (з газ.). Словник української мови у 20 томах