1. Словник української мови в 11 томах

розкубрювати

РОЗКУ́БРЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКУ́БРИТИ, рю, риш, док., перех., діал. Відкривати, відкупорювати.

Гнат, похнюпившись, мов не своїми руками, розкубрює шампанське (Вирган, В розп. літа, 1959, 311).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкубрювати — розку́брювати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. розкубрювати — -юю, -юєш, недок., розкубрити, -рю, -риш, док., перех., діал. Відкривати, відкупорювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкубрювати — РОЗКУ́БРЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКУ́БРИТИ, рю, риш, док., що, діал. Відкривати, відкупорювати. Гнат, похнюпившись, мов не своїми руками, розкубрює шампанське (І. Вирган). Словник української мови у 20 томах
  4. розкубрювати — ВІДКРИВА́ТИ (витягати, знімати корок, кришку тощо, роблячи вільним отвір пляшки, банки й т. ін.), РОЗКРИВА́ТИ, РОЗПЕЧА́ТУВАТИ, ВІДКОРКО́ВУВАТИ, РОЗКОРКО́ВУВАТИ, ВІДКУ́ПО́РЮВАТИ рідше, РОЗКУ́ПО́РЮВАТИ рідше, РОЗКУ́БРЮВАТИ діал. (пляшку). — Док. Словник синонімів української мови