1. Словник української мови в 11 томах

розкумекування

РОЗКУМЕ́КУВАННЯ, я, с., фам. Дія за знач. розкуме́кувати.

Хлібороби-нуждарі [з оповідання С. Васильченка «Мужицька арихметика»] поглинуті читанням, розкумекуванням шкільного задачника з арифметики (Рад. Укр., 8.I 1964, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкумекування — розкуме́кування іменник середнього роду фам. Орфографічний словник української мови
  2. розкумекування — -я, с., фам. Дія за знач. розкумекувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкумекування — РОЗКУМЕ́КУВАННЯ, я, с., фам. Дія за знач. розкуме́кувати. Хлібороби-нуждарі [з оповідання С. Васильченка “Мужицька арихметика”] поглинуті читанням, розкумекуванням шкільного задачника з арифметики (з газ.). Словник української мови у 20 томах