1. Словник української мови в 11 томах

розкупорити

РОЗКУ́ПО́РИТИ див. розку́по́рювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкупорити — розку́по́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкупорити — див. розкупорювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкупорити — РОЗКУ́ПО́РИТИ див. розку́по́рювати. Словник української мови у 20 томах
  4. розкупорити — ВІДКРИВА́ТИ (витягати, знімати корок, кришку тощо, роблячи вільним отвір пляшки, банки й т. ін.), РОЗКРИВА́ТИ, РОЗПЕЧА́ТУВАТИ, ВІДКОРКО́ВУВАТИ, РОЗКОРКО́ВУВАТИ, ВІДКУ́ПО́РЮВАТИ рідше, РОЗКУ́ПО́РЮВАТИ рідше, РОЗКУ́БРЮВАТИ діал. (пляшку). — Док. Словник синонімів української мови