1. Словник української мови в 11 томах

розкустраний

РОЗКУ́СТРАНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до розку́страти.

Чорна парубоцька чуприна, завжди здалеку виднілася з кабіни, розкустрана вітром, непокірна (Літ. Укр., 13. IX 1974, 4).

2. у знач. прикм. Те саме, що розкуйо́вджений 2.

— Любонько, але ж я говорив… ти мене неправильно зрозуміла, — Ясень проводить обережно рукою по її розкустраних куделиках (Ю. Бедзик, Альма матер, 1964, 17);

Червоний очіпок на розкустраній голові схилився набік, і тим сердите тітчине лице здавалося ще сердитіше (Мирний, IV, 1955, 91).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкустраний — розку́страний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. розкустраний — див. кошлатий Словник синонімів Вусика
  3. розкустраний — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розкустрати. 2》 у знач. прикм. Те саме, що розкуйовджений 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розкустраний — РОЗКУ́СТРАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до розку́страти. Чорна парубоцька чуприна, завжди здалеку виднілася з кабіни, розкустрана вітром, непокірна (з газ.). 2. у знач. прикм. Те саме, що розкуйо́вджений 2. – Любонько, але ж я говорив... Словник української мови у 20 томах
  5. розкустраний — КОШЛА́ТИЙ (з поплутаним, відстовбурченим волоссям, вовною, волокнами тощо — про людину, тварину, тканину), КУДЛА́ТИЙ (КУДЛА́СТИЙ), КУЧМА́ТИЙ розм., КОСМА́ТИЙ розм., ПАТЛА́ТИЙ розм., ПЕЛЕХА́ТИЙ розм., КУСТРА́ТИЙ (КУШТРА́ТИЙ) розм., ЛАХМА́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови