розкутий
РОЗКУ́ТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до розку́ти.
Кінь утомлений, копита Розкуті, розбиті (Шевч., II, 1963, 382);
Стоїть юрба бідняцькая Радіюча, натруджена, Країною Радянською Розкута і пробуджена… (Гойда, Сонце.., 1951, 57);
Немов ріка в весняному кипінні, Такий розкутий Леніним народ (Дмит., Вірші.., 1949, 211);
*Образно. Він [Ілліч] кинув іскру для пожару — і в полум’ям розкутій млі уже постала не примара, а яв прийдешнього Землі (Уп., Вірші.., 1957, 123).
2. у знач. прикм., перен. Вільний, нічим не обмежений.
Зняли ми в Жовтні кайдани тверді І в нашому розкутому труді Втілились мрії людства невгомонні (Криж., Срібне весілля, 1957, 59);
Комуністична партія і Радянська влада створили необмежені можливості для польоту розкутої думки, розквіту творчості нашого народу (Наука.., 9, 1964, 5).
Значення в інших словниках
- розкутий — розку́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розкутий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розкути. 2》 у знач. прикм., перен.Вільний, нічим не обмежений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розкутий — РОЗКУ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розку́ти. Кінь утомлений, копита Розкуті, розбиті (Т. Шевченко); * Образно. Варто при нагоді із задоволенням потягнутися і при цьому навіть позіхнути. Будьте розкутими, але в межах пристойності (з навч. літ.). 2. у знач. Словник української мови у 20 томах
- розкутий — ВІ́ЛЬНИЙ (який не знає неволі, рабства; не гноблений, не поневолений; не підпорядкований), ВО́ЛЬНИЙ уроч., заст., СВОБІ́ДНИЙ заст.; РОЗКРІПА́ЧЕНИЙ іст., ВІЛЬНОВІДПУ́ЩЕНИЙ іст. (звільнений від кріпацтва, рабства); РОЗКО́ВАНИЙ, РОЗКУ́ТИЙ поет. Словник синонімів української мови
- розкутий — Розку́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)