1. Словник української мови в 11 томах

розкутість

РОЗКУ́ТІСТЬ, тості, ж. Стан за знач. розку́тий 2.

Він бачив у ці дні, як хмелила Ярославу розкутість власного темпераменту, творча її фантазія віднаходила саме те, що треба було знайти (Гончар, Циклон, 1970, 175);

Масштабність і гострота художньої проблеми, піднесення цінності людської особи породжують розкутість думки (Вітч., 3, 1968, 154).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкутість — розку́тість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. розкутість — -тості, ж. Стан за знач. розкутий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкутість — РОЗКУ́ТІСТЬ, тості, ж. Стан за знач. розку́тий 2. Він бачив у ці дні, як хмелила Ярославу розкутість власного темпераменту, творча її фантазія віднаходила саме те, що треба було знайти (О. Словник української мови у 20 томах