1. Словник української мови в 11 томах

розкільцюватися

РОЗКІЛЬЦЮВА́ТИСЯ, ю́ється, док., спец. Звільнитися від кільця (звичайно про птаха).

Кільце закріплюють глухим замком, щоб гуси не розкільцювалися своїми міцними дзьобами (Птахівн., 1955, 273).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкільцюватися — розкільцюва́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкільцюватися — -юється, док., спец. Звільнитися від кільця (зазвичай про птаха). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкільцюватися — РОЗКІЛЬЦЮВА́ТИСЯ, ю́ється, док., спец. Звільнитися від кільця (звичайно про птаха). Кільце закріплюють глухим замком, щоб гуси не розкільцювалися своїми міцними дзьобами (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах