розладнуватися

РОЗЛА́ДНУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗЛАДНА́ТИСЯ, а́ється, док.

1. Втрачати лад, належний порядок у розташуванні, пересуванні і т. ін.

Один за одним почали охоплюватись полум’ям танки другої, третьої, п’ятої лави… Крицевий стрій розладнався (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 385).

2. Ставати непридатним для використання внаслідок несправності окремих частин, деталей, вузлів і т. ін. (про машини, механізми, знаряддя, пристрої і т. ін.).

Чому трактор не в роботі? Виявляється, що не встиг він вийти в поле, як розладнався задній міст (Рад. Укр., 7.IV 1961, 2).

3. Припинятися, перериватися у своєму ході, розвитку і т. ін.

Наша розмова невдовзі розладналася (Жур., Вечір.., 1958, 138);

// Не здійснюватися, не збуватися через якісь перешкоди.

Жека, схилившись на стіл, плакала. Хтозна чого? Може, від горя, що так нагло розладналося наступне весілля, а може, й від радості, що розладналося воно своєчасно (Збан., Любов, 1957, 144).

4. Переставати нормально діяти, функціонувати (про які-небудь органи).

Він прокинувся вранці мокрий, як миша, шлунок у нього розладнався (Гашек, Пригоди Швейка, перекл. Масляка, 1958, 579);

// Переставати нормально відбуватися, протікати (про які-небудь процеси в живому організмі).

Під час гіпертонічної хвороби у корі головного мозку розладнується співвідношення між процесами збудження і гальмування (Наука.., 2, 1965, 19).

5. Переставати звучати в лад; ставати розладнаним (у 5 знач.).

Розладнався спів; *Образно. Розладнався був хлопець, щось там у нього не витанцювалось з Маяч-кою. Аж зажурився (Коцюба, Нові береги, 1959, 349).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розладнуватися — розла́днуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розладнуватися — -ується, недок., розладнатися, -ається, док. 1》 Втрачати лад, належний порядок у розташуванні, пересуванні і т. ін. 2》 Ставати непридатним для використання внаслідок несправності окремих частин, деталей, вузлів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розладнуватися — РОЗЛА́ДНУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗЛАДНА́ТИСЯ, а́ється, док. 1. Втрачати лад, належний порядок у розташуванні, пересуванні, дії і т. ін., кого-, чого-небудь. Один за одним почали охоплюватись полум'ям танки другої, третьої, п'ятої лави... Словник української мови у 20 томах
  4. розладнуватися — ПОГІ́РШУВАТИСЯ (ставати гіршим), ГІ́РШАТИ, ПСУВА́ТИСЯ, ПОГАНІ́ТИ розм.; ЗНИ́ЖУВАТИСЯ (про якість, майстерність тощо); РОЗЛА́ДНУВАТИСЯ, РОЗХИ́ТУВАТИСЯ, РОЗКЛЕ́ЮВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови