розложитися
РОЗЛОЖИ́ТИСЯ, ложу́ся, ло́жишся, док., розм., рідко.
1. Те саме, що розкла́стися.
Вона з хвилини на хвилину все більше та більше червоніла, здається, вино, розложившись по жилах, пішло поза тонкою шкурочкою і звідти виглядало.. рум’янцем (Мирний, III, 1954, 279).
2. Те саме, що розташува́тися 1.
Максим Беркут велів товариству на хвилю розложитися і спочити (Фр., VI, 1951, 12);
Приїхала я в Сан-Ремо, та вже не могла зараз написати, бо не випав час: поки розложилась, повечеряла.., то вже й спати схотілося з дороги (Л. Укр., V, 1956, 418);
Заліз [Данило] у траву і розложився до доброго сну (Стеф., І, 1949, 123).
3. Те саме, що розки́нутися² 2.
Село розложилось у долині (Мур., Бук. повість, 1959, 7);
Стала [Маруся] над якимось урвищем. Широкою безмежною панорамою розложився перед нею простір (Хотк., II, 1966, 154).
Значення в інших словниках
- розложитися — розложи́тися дієслово доконаного виду розкластися; розташуватися; розкинутися рідко Орфографічний словник української мови
- розложитися — -ложуся, -ложишся, док., розм., рідко. 1》 Те саме, що розкластися. 2》 Те саме, що розташуватися 1). 3》 Те саме, що розкинутися II 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розложитися — РОЗЛОЖИ́ТИСЯ, ложу́ся, ло́жишся, док., прост. 1. Те саме, що розкла́стися. Вона з хвилини на хвилину все більше та більше червоніла, здається, вино, розложившись по жилах, пішло поза тонкою шкурочкою і звідти виглядало .. рум'янцем (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- розложитися — Розложи́тися, -жуся, -жишся гл. = роскластися. Кромѣ указанныхъ значеній, еще — 4) Раздаться, раздѣлиться на обѣ стороны. Ти, вишневий саду, розлежися, біленький камінь одчинися. Чуб. V. 781. Словник української мови Грінченка