1. Словник української мови в 11 томах

розлящатися

РОЗЛЯЩА́ТИСЯ, щи́ться, док., розм. Почати дуже лящати.

А солов’ї! Так розспівалися, розлящалися, що аж садок розлягається, аж луною з-під гори б’є (Вирган, В розп. літа, 1959, 287).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлящатися — розляща́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розлящатися — див. кричати Словник синонімів Вусика
  3. розлящатися — -щиться, док., розм. Почати дуже лящати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розлящатися — РОЗЛЯЩА́ТИСЯ, щи́ться, док., розм. Почати дуже лящати, довго лящати. А солов'ї! Так розспівалися, розлящалися, що аж садок розлягається, аж луною з-під гори б'є (І. Вирган). Словник української мови у 20 томах
  5. розлящатися — Розляща́тися, -щу́ся, -щи́шся гл. Раскричаться, кричать рѣзкимъ голосомъ. Словник української мови Грінченка