розлінований
РОЗЛІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розлінува́ти.
Щось старанно писав [чоловік] на великому аркуші паперу, розлінованому олівцем (Коп., Земля.., 1957, 19);
// розліно́вано, безос. присудк. сл.
У неї є зошит, і в ньому кожну сторінку розліновано на рядки — це зошит для письма (Донч., VI, 1957, 424).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розлінований — розліно́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розлінований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розлінувати. || розліновано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розлінований — РОЗЛІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розлінува́ти. Щось старанно писав [чоловік] на великому аркуші паперу, розлінованому олівцем (О. Словник української мови у 20 томах