1. Словник української мови в 11 томах

розлінюватися

РОЗЛІ́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗЛІНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся і РОЗЛІНИ́ТИСЯ, ліню́ся, лі́нишся, док. Ставати ледачим; звикати до лінощів.

[Павленко:] Галя нехай вчить уроки. Тітка Маруся вже й так мені казала, що зовсім дівчина розлінувалася (Крот., Вибр., 1959, 474);

Любий кротик — Чорна шубка, Чорний ротик — Розлінився В самий край: Не виходить Навіть в гай (Стельмах, V, 1963, 370).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розлінюватися — розлі́нюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розлінюватися — див. лінитися Словник синонімів Вусика
  3. розлінюватися — -ююся, -юєшся, недок., розлінуватися, -уюся, -уєшся і розлінитися, -лінюся, -лінишся, док. Ставати ледачим; звикати до лінощів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розлінюватися — РОЗЛІ́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗЛІНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся і РОЗЛІНИ́ТИСЯ, ліню́ся, лі́нишся, док. Ставати ледачим; звикати до лінощів. [Павленко:] Галя нехай вчить уроки. Тітка Маруся вже й так мені казала, що зовсім дівчина розлінувалася (Є. Словник української мови у 20 томах