розмагнічуватися
РОЗМАГНІ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗМАГНІ́ТИТИСЯ, і́чуся, і́тишся, док.
1. тільки 3 ос. Втрачати магнітні властивості (про яке-небудь фізичне тіло, прилад і т. ін.).
Розмагнічується сталь.
2. перен., розм. Ставати бездіяльним, безвольним, пасивним; втрачати активність, енергію.
— Ну й згадуй на здоров’ячко,— грубо кинув він.— Тоді був такий настрій… Розмагнітився (Донч., V, 1957, 556).
3. тільки недок. Пас. до розмагні́чувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розмагнічуватися — розмагні́чуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розмагнічуватися — -уюся, -уєшся, недок., розмагнітитися, -ічуся, -ітишся, док. 1》 тільки 3 ос. Втрачати магнітні властивості (про яке-небудь фізичне тіло, прилад і т. ін.). 2》 перен., розм. Ставати бездіяльним, безвольним, пасивним; втрачати активність, енергію. 3》 тільки недок. Пас. до розмагнічувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розмагнічуватися — РОЗМАГНІ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗМАГНІ́ТИТИСЯ, і́чуся, і́тишся, док. 1. перен., розм. Ставати бездіяльним, безвольним, пасивним; втрачати активність, енергію. Розмагнічується сталь; – Ну й згадуй на здоров'ячко, – грубо кинув він. Словник української мови у 20 томах