розмай
РОЗМА́Й, ю, ч., нар.-поет.
1. Що-небудь буйно розквітле, зелене (ліс, гай і т. ін.).
Краще йди в темний гай, у зелений розмай, Або в поле, де вітер гуляє, На дозвіллі із лихом собі розмовляй (Л. Укр., І, 1951, 81);
Навколо був ясний розмай і радісна теплінь (Уп., Вітчизна.., 1951, 66);
*Образно. Хай жаль, що перейшли для мене Солодкі болі зросту і жадань, Що похилився мій розмай зелений І май черлений одійшов за грань (Рильський, II, 1960, 195).
2. Приворотне, чарівне зілля.
— Ти знаєш, як цвіте розмай? Возьми [візьми], розмаю накопай І дай із’їсти або спити, — І він зачне тебе любити!.. (Рудан., Тв., 1959, 70);
«Іди, доню, до гаю, Копай зілля розмаю». «Я розмаю не знаю, Хіба людей спитаю» (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 108).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розмай — розма́й іменник чоловічого роду буйна зелень; зілля Орфографічний словник української мови
- розмай — див. багато; зелень; різний Словник синонімів Вусика
- розмай — -ю, ч., нар.-поет. 1》 Що-небудь буйно розквітле, зелене (ліс, гай і т. ін.). 2》 Приворотне, чарівне зілля. Розмай-зілля — те саме, що розмай 2. Розмай-коса етн. — брат нареченої, який розплітає їй косу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розмай — РОЗМА́Й, ю, ч., нар.-поет. 1. Що-небудь буйно розквітле, зелене (ліс, гай і т. ін.). Краще йди в темний гай, у зелений розмай, Або в поле, де вітер гуляє, На дозвіллі із лихом собі розмовляй (Леся Українка); Навколо був ясний розмай і радісна теплінь (М. Словник української мови у 20 томах
- розмай — Розмай, -маю м. Основное значеніе: что-либо развѣвающееся, поэтому розмай — эпитетъ лѣса: Ой гаю мій, гаю, великий розмаю, як я впущу голубочку, вже ж і не спіймаю. Словник української мови Грінченка