1. Словник української мови в 11 томах

розманіжений

РОЗМАНІ́ЖЕНИЙ, а, е, розм. Який надто манірно поводиться.

Надто вже він був прилизаний та випрасуваний, а хлопцям, на мою думку, не личить підроблятись під розманіжених та розбещених панків (Речм., Твій побратим, 1962, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розманіжений — розмані́жений прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. розманіжений — -а, -е, розм. Який надто манірно поводиться. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розманіжений — РОЗМАНІ́ЖЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до розмані́житися 2. Мляво ворушились чорні п'явки й застигало, висунувши з води довгасті голови, розманіжене спекою гаддя (Б. Антоненко-Давидович). 2. у знач. прикм. Який надто манірно поводиться. Словник української мови у 20 томах
  4. розманіжений — МАНІ́РНИЙ (позбавлений простоти й природності), РОЗМАНІ́ЖЕНИЙ розм., ЖАНТИ́ЛЬНИЙ розм., заст. — Ходичин син — кращий за цього манірного франта Криштофа (З. Словник синонімів української мови