розминка

РОЗМИ́НКА, и, ж., розм. Дія за знач. розім’я́ти, розмина́ти 2 і розім’я́тися, розмина́тися¹ 2.

— Нічого, розімнуся.— Е, синок, це така розминка, що тиждень і в здорового кості ломить. Облиш косу (Цюпа, Назустріч.., 1958, 354);

Розминка має складатися з такого комплексу вправ, який найбільше сприятиме підготовці організму гімнасток до здійснення мети даного уроку (Худ. гімнаст., 1958, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розминка — розми́нка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розминка — -и, ж., розм. Дія за знач. розім'яти, розминати 2) і розім'ятися, розминатися I 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розминка — РОЗМИ́НКА, и, ж., розм. Дія за знач. розім'я́ти, розмина́ти 2 і розім'я́тися, розмина́тися¹ 2. – Нічого, розімнуся. – Е, синок, це така розминка, що тиждень і в здорового кості ломить. Облиш косу (І. Цюпа); На полі футболісти вже бухкали м'ячі. Словник української мови у 20 томах