розмовонька
РОЗМО́ВОНЬКА, и, ж. Пестл. до розмо́ва.
Ой я в виру воду беру, на камені стою, Люба мені розмовонька, миленький, з тобою (Коломийки, 1969, 140);
У коханій розмовоньці Швидко ніч проходить, Блідне місяць, гаснуть зорі, І сонечко сходить… (Л. Укр., І, 1951, 322).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розмовонька — розмо́вонька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- розмовонька — див. розмова Словник синонімів Вусика
- розмовонька — -и, ж. Пестл. до розмова 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розмовонька — РОЗМО́ВОНЬКА, и, ж. Пестл. до розмо́ва. Ой я в виру воду беру, на камені стою, Люба мені розмовонька, миленький, з тобою (з народної пісні); У коханій розмовоньці Швидко ніч проходить, Блідне місяць, гаснуть зорі, І сонечко сходить... Словник української мови у 20 томах
- розмовонька — Розмо́вонька, -ньки, -ньці; -ньки, -ньок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розмовонька — Розмовонька, розмовочка, -ки ж. ум. отъ розмова. Словник української мови Грінченка