1. Словник української мови в 11 томах

розмордований

РОЗМОРДО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розмордува́ти.

Від злісного ривка юнак поточився наперед .. і ледве не впав просто під ноги розмордованої цим хвилинним настроєм юрби озвірілої шляхти (Ле, Хмельницький, І, 1957, 120).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмордований — розмордо́ваний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. розмордований — див. сердитий Словник синонімів Вусика
  3. розмордований — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до розмордувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розмордований — РОЗМОРДО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до розмордува́ти. Від злісного ривка юнак поточився наперед .. і ледве не впав просто під ноги розмордованої цим хвилинним настроєм юрби озвірілої шляхти (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах