розміжчення
РОЗМІ́ЖЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. розміжчи́ти.
В результаті механічної травми відбувається більша чи менша загибель тканин, розміжчення їх, іноді розтягнення й розриви (Курс патології, 1956, 51).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розміжчення — розмі́жчення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розміжчення — -я, с. Дія за знач. розміжчити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розміжчення — РОЗМІ́ЖЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. розміжчи́ти. В результаті механічної травми відбувається більша чи менша загибель тканин, розміжчення їх, іноді розтягнення й розриви (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах