1. Словник української мови в 11 томах

розмішувати

РОЗМІ́ШУВАТИ¹, ую, уєш, недок., РОЗМІСИ́ТИ, ішу́, і́сиш, док., перех. Місячи, розминати що-небудь, перетворюючи його в густу, в’язку масу.

В тім потоці напоювали пастухи худобу, згонили її перед містком у долину над потік. Через те худоба так розмішувала дорогу (Март., Тв., 1954, 454);

Дощ лив уже другу добу, грузовики і бронетранспортери розмісили грязь, а їхати доводилось без фар (Дмит., Наречена, 1959, 113).

РОЗМІ́ШУВАТИ², ую, уєш, недок., РОЗМІША́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Мішаючи, розводити, розбавляти що-небудь рідке або сипке, надаючи йому рівномірної густоти чи складу.

Начальник знову сів і почав розмішувати цукор у склянці (Ю. Янов., IV, 1959, 107);

Біля мурів працювало багато людей, одні тесали каміння, інші розмішували розчин (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 553);

Гіпсувати солонці найкраще в паровому полі, де є змога добре розмішати гіпс з грунтом (Наука.., 11, 1956, 25).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розмішувати — розмі́шувати 1 дієслово недоконаного виду місячи, розминати щось розмі́шувати 2 дієслово недоконаного виду мішаючи, розводити, розбавляти щось гірке чи сипке Орфографічний словник української мови
  2. розмішувати — I -ую, -уєш, недок., розмісити, -ішу, -ісиш, док., перех. Місячи, розминати що-небудь, перетворюючи його в густу, в'язку масу. II -ую, -уєш, недок., розмішати, -аю, -аєш, док., перех. Мішаючи, розводити, розбавляти що-небудь рідке або сипке, надаючи йому рівномірної густоти чи складу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розмішувати — РОЗМІ́ШУВАТИ¹, ую, уєш, недок., РОЗМІСИ́ТИ, ішу́, і́сиш, док., що. Місячи, розминати що-небудь, перетворюючи його в густу, в'язку масу. В тім потоці напоювали пастухи худобу, згонили її перед містком у долину над потік. Словник української мови у 20 томах
  4. розмішувати — МІСИ́ТИ (розминати якусь густу в'язку масу, змішуючи, перемішуючи її), РОЗМІ́ШУВАТИ, ЗАМІ́ШУВАТИ (щось сипке з водою або якоюсь іншою рідиною); ПРОМІ́ШУВАТИ (до кінця, до готовності); ВИМІ́ШУВАТИ (про тісто, глину тощо .- готувати). — Док. Словник синонімів української мови
  5. розмішувати — Розмі́шувати, -мі́шую, -мі́шуєш; розміси́ти, -мішу́, -мі́сиш; розмі́шений розмі́шувати, -мі́шую, -мі́шуєш; розміша́ти, -ша́ю, -ша́єш; розмі́шаний Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розмішувати — I. Розмішувати, -шую, -єш сов. в. розмісити, -шу, -виш, гл. Размѣшивать, размѣсить. Кров з піском розмісили. Чуб. І. 163. --------------- II. Розмішувати, -шую, -єш сов. в. розміша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Размѣшивать, размѣшать. Словник української мови Грінченка