рознизувати
РОЗНИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗНИЗА́ТИ, ижу́, и́жеш, док., перех.
1. Знімати з низки (бісер, перли, намистини і т. ін.).
2. Нанизуючи (бісер, перли, намистини і т. ін.), прикрашати.
Я сидів у кімнаті матері, допомагаючи їй рознизувати порвану вишивку бісером (Горький, Дитинство, 1947, 144).
3. перен. Різким рухом, ривком розривати, роздирати що-небудь.
Як ухопить [Галя] зо зла руками шовкову спідницю,— так і рознизала од подолу до самого стану… (Мирний, II, 1954, 236).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рознизувати — розни́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- рознизувати — -ую, -уєш, недок., рознизати, -ижу, -ижеш, док., перех. 1》 Знімати з низки (бісер, перли, намистини і т. ін.). 2》 Нанизуючи (бісер, перли, намистини і т. ін.), прикрашати. 3》 перен. Різким рухом, ривком розривати, роздирати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рознизувати — РОЗНИ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗНИЗА́ТИ, ижу́, и́жеш, док., що. 1. Знімати з низки (бісер, перли, намистини і т. ін.). 2. Нанизуючи (бісер, перли, намистини і т. ін.), прикрашати що-небудь. Рознизувати бісером вишивку. 3. перен. Словник української мови у 20 томах