рознуртувати

РОЗНУРТУВА́ТИ, у́є, док., розм.

1. неперех. Почати дуже нуртувати, вирувати.

2. перех. Ви́кликати нестримний рух чого-небудь із різкою зміною напрямку, обертанням то в один, то в другий бік, коливанням і т. ін.; розворушити, розкрутити.

Мамайчуків фургон уже помчав до радгоспу, рознуртував, потяг у вуличку сірий шлейф куряви (Гончар, Тронка, 1963, 123).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рознуртувати — рознуртува́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. рознуртувати — -ує, док., розм. 1》 неперех. Почати дуже нуртувати, вирувати. 2》 перех. Викликати нестримний рух чого-небудь із різкою зміною напрямку, обертанням то в один, то в інший бік, коливанням і т. ін.; розворушити, розкрутити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рознуртувати — РОЗНУРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. див. рознурто́вувати. Словник української мови у 20 томах