рознюхувати
РОЗНЮ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗНЮ́ХАТИ, аю, аєш, док.
1. перех. і неперех. Починати нюхати, намагаючись визначити, розпізнати який-небудь запах.
Намагаюся пригадати. І на думці вертиться, а не пригадаю. Чмихаю носом, рознюхую — тягне не то кізяком, не то м’ятою… (Вас., І, 1959, 376).
2. перех., перен., розм. Вишукувати, вистежувати, вивідувати щось, дізнаватися про кого-, що-небудь.
Вона днями й ночами гасала по селу, рознюхуючи новини (Чаб., Балкан, весна, 1960, 359);
— Так от, розповідає він мені про тих бандитів, а я собі й метикую: говори, говори, ми вже давно рознюхали все це (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 108).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рознюхувати — розню́хувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- рознюхувати — (повітря) нюхати; (секрети) П. РОЗВІДУВАТИ, вивідувати. Словник синонімів Караванського
- рознюхувати — див. шукати Словник синонімів Вусика
- рознюхувати — -ую, -уєш, недок., рознюхати, -аю, -аєш, док. 1》 перех. і неперех.Починати нюхати, намагаючись визначити, розпізнати який-небудь запах. 2》 перех., перен., розм. Вишукувати, вистежувати, вивідувати щось, дізнаватися про кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рознюхувати — РОЗНЮ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗНЮ́ХАТИ, аю, аєш, док. 1. кого, що і без дод. Починати нюхати, намагаючись визначити, розпізнати який-небудь запах. Намагаюся пригадати. І на думці вертиться, а не пригадаю. Словник української мови у 20 томах
- рознюхувати — ВИВІ́ДУВАТИ (розпитуючи когось, оглядаючи щось, узнавати що-небудь таємне, приховане), РОЗВІ́ДУВАТИ, ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ВИПИ́ТУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ДОВІ́ДУВАТИСЯ, ДІЗНАВА́ТИСЯ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ рідше, ВИШПИГО́ВУВАТИ рідше, ДОСКІ́ПУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови