розпаковка

РОЗПАКО́ВКА, и, ж., рідко. Дія за знач. розпакува́ти, розпако́вувати.

Поштучні і тарні вантажі приймаються за супроводжуючими документами.. Предмети в упаковці приймаються після вибіркової розпаковки кількох пакетів (Матер.-техн. постач.., 1959, 69).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me