1. Словник української мови в 11 томах

розпалахкотілий

РОЗПАЛАХКОТІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до розпалахкоті́ти.

Рожі високі.. стоять на причілку, просвічені сонцем, ще більш яскраві, ще більш розпалахкотілі в цей передзахідний час (Гончар, Людина.., 1960, 96).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпалахкотілий — розпалахкоті́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розпалахкотілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до розпалахкотіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпалахкотілий — РОЗПАЛАХКОТІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до розпалахкоті́ти. Рожі високі .. стоять на причілку, просвічені сонцем, ще більш яскраві, ще більш розпалахкотілі в цей передзахідний час (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах