розпирхатися
РОЗПИ́РХАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.
1. Почати дуже й довго пирхати.
Хотів [пан] тую кицьку собі забрати, аж вона йому в руки й не далася: розпирхалась… розплювалась (Григ., Вибр., 1959, 450).
2. перен. Почати говорити про кого-небудь з почуттям незадоволення, гніву, досади.
Леся розвела руками: — Ні… Я за ним [Василем] не стежу.. Він мені не потрібен.— О! Вже розпирхалась! — схопилася з лавки Майя (Хижняк, Невгамовна, 1961, 192).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпирхатися — розпи́рхатися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- розпирхатися — -аюся, -аєшся, док., розм. 1》 Почати дуже й довго пирхати. 2》 перен. Почати говорити про кого-небудь з почуттям невдоволення, гніву, досади. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпирхатися — РОЗПИ́РХАТИСЯ див. розпи́рхуватися. Словник української мови у 20 томах