1. Словник української мови в 11 томах

розплодити

РОЗПЛОДИ́ТИ див. розпло́джувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розплодити — розплоди́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розплодити — див. розплоджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розплодити — РОЗПЛОДИ́ТИ див. розпло́джувати. Словник української мови у 20 томах
  4. розплодити — НАРОДИ́ТИ кого (про жінку або самицю тварини — дати життя дитині чи дітям або маляті чи малятам), РОДИ́ТИ, УРОДИ́ТИ (ВРОДИ́ТИ), ПОРОДИ́ТИ рідше, ЗРОДИ́ТИ рідше, СПОРОДИ́ТИ розм., ЗНАЙТИ́ (НАЙТИ́) розм., РОЗСИ́ПАТИСЯ ким, розм.; СПОВИ́ТИ поет. Словник синонімів української мови