1. Словник української мови в 11 томах

розповсюджувати

РОЗПОВСЮ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПОВСЮ́ДИТИ, джу, диш, док., перех.

1. Роздавати, передавати, продавати і т. ін. багатьом для придбання, ознайомлення і т.ін.; поширювати.

— Та хто його не знав… Синаш Архипа Коломойцева… — Той, що лотерейні квитки розповсюджував? (Гончар, IV, 1960, 64);

— Негайно ж треба цю золоту книгу розповсюдити серед молоді! (Кол., Терен.., 1959, 189);

В мене трохи було залишилось листівок, то я уже всі розповсюдила між людьми (Чорн., Визвол. земля, 1959, 127).

2. Доводити до відома багатьох, поширювати серед багатьох (певні ідеї, погляди, чутки і т. ін.).

— Ви, панове ідеалісти, справді неначе черці [ченці]. Того вам не можна робити, а.. те треба ширити і розповсюджувати, хоч би воно було й не до смаку (Хотк., І, 1966, 40).

3. Розносити в різні боки, сторони на велику відстань.

— Зараз будемо вивчати, як бур’яни розповсюджують своє насіння (Донч., V, 1957, 199);

// Переносити, передавати (хвороби, епідемію і т. ін.).

[Ніна:] Як видно, білі миші не розповсюджують висипного тифу (Коч., II, 1956, 285).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розповсюджувати — розповсю́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розповсюджувати — Ширити, поширювати, зст. розпросторювати; (насіння) розносити, (заразу — ще) переносити, передавати. Словник синонімів Караванського
  3. розповсюджувати — -ую, -уєш, недок., розповсюдити, -джу, -диш, док., перех. 1》 Роздавати, передавати, продавати і т. ін. багатьом для придбання, ознайомлення і т. ін.; поширювати. 2》 Доводити до відома багатьох, поширювати серед багатьох (певні ідеї, погляди, чутки і... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розповсюджувати — РОЗПОВСЮ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПОВСЮ́ДИТИ, джу, диш, док., що. 1. Роздавати, передавати, продавати і т. ін. багатьом для придбання, ознайомлення і т. ін.; поширювати. – Та хто його не знав... Синаш Архипа Коломойцева... Словник української мови у 20 томах
  5. розповсюджувати — ПОШИ́РЮВАТИ (про новини, відомості, поголоски тощо — робити приступним, відомим для багатьох), ШИ́РИТИ, РОЗПОВСЮ́ДЖУВАТИ, РОЗСІВА́ТИ, СІ́ЯТИ перев. книжн., ГОЛОСИ́ТИ діал.; РОЗПУСКА́ТИ, ПЕРЕНО́СИТИ, РОЗНО́СИТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови
  6. розповсюджувати — Розповсю́джувати, -джую, -джуєш; розповсю́дити, -сю́джу, -сю́диш; -повсю́дь, -повсю́дьте і розповсю́днювати, -днюю, -днюєш; розповсю́днити, -сю́дню, -дниш; -сю́дни, -сю́дніть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)