1. Словник української мови в 11 томах

розповсюджувач

РОЗПОВСЮ́ДЖУВАЧ, а, ч. Той, хто розповсюджує що-небудь; поширювач.

Кобзар — це співець народний, творець і розповсюджувач так званих «дум», що виникли за часів козацьких війн (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 31);

Його вважали чомусь розповсюджувачем нужі, дарма що в камері ще було чимало таких (Збан., Єдина, 1959, 145).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розповсюджувач — розповсю́джувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. розповсюджувач — -а, ч. Той, хто розповсюджує що-небудь; поширювач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розповсюджувач — РОЗПОВСЮ́ДЖУВАЧ, а, ч. Той, хто розповсюджує що-небудь; поширювач. Кобзар – це співець народний, творець і розповсюджувач так званих “дум”, що виникли за часів козацьких війн (П. Колесник); Його вважали чомусь розповсюджувачем нужі, дарма що в камері ще було чимало таких (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах