розповідка
РОЗПОВІ́ДКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що ро́зповідь.
Закладав [Гут-Гут] на ногу ногу Як і перш, і балакучий Був як перш; мене він бавив Розповідками двірськими (Л. Укр., IV, 1954, 190).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розповідка — розпові́дка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- розповідка — -и, ж., розм., рідко. Те саме, що розповідь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розповідка — РОЗПОВІ́ДКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що ро́зповідь. Закладав [Гут-Гут] на ногу ногу Як і перш, і балакучий Був як перш; мене він бавив Розповідками двірськими (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
- розповідка — РО́ЗПОВІДЬ (усне повідомлення про когось, щось), ОПОВІДА́ННЯ, О́ПОВІДЬ, ІСТО́РІЯ, ВИ́КЛАД, ПО́ВІСТЬ розм., О́ПОВІСТЬ розм., ОПОВІ́СТКА розм., РОЗПОВІ́ДКА розм., ОПОВІ́ДКА розм., РОЗКА́З розм., ПРИ́ТЧА розм., ПО́ВІДЬ заст.; ПОБРЕХЕ́НЬКА розм. Словник синонімів української мови