1. Словник української мови в 11 томах

розполоханий

РОЗПОЛО́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розполо́хати.

Тривожно заревла по селах худоба, заметались в степах розполохані вітром отари (Гончар, Таврія, 1952, 435).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розполоханий — розполо́ханий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розполоханий — див. зляканий Словник синонімів Вусика
  3. розполоханий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розполохати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розполоханий — РОЗПОЛО́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розполо́хати. Тривожно заревла по селах худоба, заметались в степах розполохані вітром отари (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах