1. Словник української мови в 11 томах

розпромінений

РОЗПРОМІ́НЕНИЙ, а, е. Який розпромінився; сяючий, променистий.

Ось уже місяць віють з-під сонця сухі вітри, а сонце, пекуче, розпромінене, котиться по небу над .. землею (Літ. Укр., 15.VІ 1962, 1);

// Щасливо, весело, радісно усміхнений.

— Мама така розпромінена, ніби той Мажарин уже освідчився мені.. (Вільде, Сестри.., 1958, 582);

Побігла [Дзвінка] відчиняти розпромінена, щаслива (Гжицький, Опришки, 1962, 198).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпромінений — розпромі́нений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розпромінений — -а, -е. Який розпромінився; сяючий, променистий. || Щасливо, весело, радісно усміхнений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпромінений — РОЗПРОМІ́НЕНИЙ, а, е. Який розпромінився; сяючий, променистий. Ось уже місяць віють з-під сонця сухі вітри, а сонце, пекуче, розпромінене, котиться по небу над .. землею (з газ.); // Щасливо, весело, радісно усміхнений. Словник української мови у 20 томах
  4. розпромінений — БЛИСКУ́ЧИЙ (який дає блиск, блищить); БЛИСКОТЛИ́ВИЙ (який часто або постійно блискає); СЯ́ЮЧИЙ, СІЯ́ЮЧИЙ поет., СЯ́ЙНИЙ поет., ОСЯ́ЙНИ́Й поет., СЯЙЛИ́ВИЙ поет. Словник синонімів української мови