1. Словник української мови в 11 томах

розпусно

РОЗПУ́СНО, присл. Займаючись розпустою (у 1 знач.).

— Пани нічого не роблять, п’ють, гуляють, живуть розпусно, і їм все дає бог… (Ірчан, II, 1958, 285).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпусно — розпу́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. розпусно — присл. Займаючись розпустою (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпусно — РОЗПУ́СНО, присл. Займаючись розпустою (у 1 знач.). – Пани нічого не роблять, п'ють, гуляють, живуть розпусно... (Мирослав Ірчан). Словник української мови у 20 томах