розпікатися
РОЗПІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗПЕКТИ́СЯ, ечу́ся, ече́шся, док.
1. Дуже нагріватися; розжарюватися.
Залізо, яке розпікалося в горні, а потім виковувалося на ковадлі, несло на собі все, що мала кузня (Загреб., Диво, 1968, 8);
Опівдні піски так розпеклися, що обпікали босі ноги до пухирів (Тулуб, В степу.., 1964, 70);
Труби мінометів уже розпеклись так, що не можна було торкнутись рукою (Гончар, III, 1959, 41).
2. перен., розм. Дуже збуджуватися, роздратовуватися; сердитися, гніватися.
Любов Прохорівна розпікалася і чи не вперше мала запротестувати проти такої зневаги до її розквітлої молодості (Ле, Міжгір’я, 1953, 33).
3. перен., розм. Ставати сильнішим, інтенсивнішим за ступенем виявлення; посилюватися.
Сварка між вельможними панами розпікалась чимраз дужче (Кач., II, 1958, 490).
4. тільки недок. Пас. до розпіка́ти.
Значення в інших словниках
- розпікатися — розпіка́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розпікатися — -аюся, -аєшся, недок., розпектися, -ечуся, -ечешся, док. 1》 Дуже нагріватися; розжарюватися. 2》 перен., розм. Дуже збуджуватися, роздратовуватися; сердитися, гніватися. 3》 тільки недок. Пас. до розпікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпікатися — РОЗПІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗПЕКТИ́СЯ, ечу́ся, ече́шся, док. 1. Дуже нагріватися; розжарюватися. Залізо, яке розпікалося в горні, а потім виковувалося на ковадлі, несло на собі все, що мала кузня (П. Словник української мови у 20 томах
- розпікатися — ПОСИ́ЛЮВАТИСЯ (ставати сильнішим, інтенсивнішим у своєму вияві), ЗБІ́ЛЬШУВАТИСЯ, БІ́ЛЬШАТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИСЯ, ДУ́ЖЧАТИ, СИЛЬНІ́ШАТИ, НАРОСТА́ТИ, НАРО́ЩУВАТИСЯ рідше, РОСТИ́, ЗРОСТА́ТИ, ВИРОСТА́ТИ, РОЗРОСТА́ТИСЯ, ВА́ЖЧАТИ, РОЗШИ́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови