1. Словник української мови в 11 томах

розрадувати

РОЗРА́ДУВАТИ, ую, уєш, док., перех., рідко. Ви́кликати радість; розвеселити.

Сам вид тих невинних, товстеньких та повільних ковблів [ковбликів] розрадував щучине серце (Фр., III, 1950, 332).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розрадувати — розра́дувати дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. розрадувати — -ую, -уєш, док., перех., рідко. Викликати радість; розвеселити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розрадувати — РОЗРА́ДУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що, рідко. Ви́кликати радість; розвеселити. Сам вид [вигляд] тих невинних, товстеньких та повільних ковблів [ковбликів] розрадував щучине серце (І. Франко). Словник української мови у 20 томах