розривна

РОЗРИВНА́, и, жін., діал. Розвага.

В Західній Європі, а також і в Польщі драматичні вистави в школах були дуже давньою і улюбленою розривкою (Іван Франко, XVI, 1955, 215);

За цими приємними, звичними розривками Раїсі непомітно збігав час (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 321);

Скличе Сусідів він і родичів своїх На верхогони. То для молодих І свято, і розривка, і наука (Максим Рильський, II, 1956, 23).