1. Словник української мови в 11 томах

розридатися

РОЗРИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Почати сильно, нестримно ридати.

Лукія розридалася з такою силою, що все тіло її здригалося, як у страшній пропасниці (Донч., III, 1956, 129);

Він розридався важко, істерично, бився головою об холодну перегородку вагона (Збан., Сеспель, 1961, 255);

*Образно. Моя пісне, вогниста, шалена.., Ах, розбийся на світлі акорди, Розридайсь — і затихни, як грім… (Тич., І, 1957, 25).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розридатися — розрида́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розридатися — див. плакати Словник синонімів Вусика
  3. розридатися — -аюся, -аєшся, док. Почати сильно, нестримно ридати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розридатися — РОЗРИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Почати сильно, нестримно ридати. Лукія розридалася з такою силою, що все тіло її здригалося, як у страшній пропасниці (О. Донченко); Він розридався важко, істерично, бився головою об холодну перегородку вагона (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. розридатися — РОЗПЛА́КАТИСЯ (почати сильно плакати), РОЗРЮ́МСАТИСЯ (РОЗРЮ́МАТИСЯ) розм., РОЗКВИ́ЛИТИСЯ розм.; РОЗПХИ́КАТИСЯ розм. (почати пхикати); РОЗХЛИ́ПАТИСЯ розм., РОЗХЛЮ́ПАТИСЯ розм. (схлипуючи); РОЗРИДА́ТИСЯ, РОЗРЕВІ́ТИСЯ (РОЗРЕВТИ́СЯ) розм. Словник синонімів української мови
  6. розридатися — Розридатися, -даюся, -єшся гл. Разрыдаться. Марта розридалась. Левиц. Пов. 13. Словник української мови Грінченка