розруй

РО́ЗРУЙ, ю, ч., поет., рідко. Те саме, що руйнува́ння.

Далі сльози, туга, розпач, Розруй згублених надій, Шлях, ялиною покритий, І могила пишних мрій… (Щог., Поезії, 1958, 328).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розруй — -ю, ч., поет. Те саме, що руйнування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розруй — РО́ЗРУЙ, ю, ч., поет., рідко. Те саме, що руйнува́ння. Далі сльози, туга, розпач, Розруй згублених надій, Шлях, ялиною покритий, І могила пишних мрій... (Я. Щоголів). Словник української мови у 20 томах