розрум’янюватися

РОЗРУМ’Я́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗРУМ’Я́НИТИСЯ, нюся, нишся, док.

1. Ставати дуже рум’яним, покриватися рум’янцем.

Не минуло багато часу, як вона знову вбігла в хату, вже густо розрум’янившись чи то з морозу, чи від хвилювання (Гончар, II, 1959, 149);

Андрійкові очі блищали, личко розрум’янилося (Собко, Звич. життя, 1957, 64).

2. розм. Густо покривати собі щоки, обличчя рум’янами.

3. тільки недок. Пас. до розрум’я́нювати.