1. Словник української мови в 11 томах

розрівнювати

РОЗРІ́ВНЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗРІВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех.

1. Робити рівним, без ям, заглибин, пагорбів і т. ін.; усувати нерівності.

За бульдозерами, які розрівнюють площадку, йдуть екскаватори, які риють котлован (Роб. газ., 10.VII 1965, 2);

Розрівняєш грунт, пересолиш його вапном, угноїш та й сади вже що бажаєш (Стельмах, І, 1962, 142).

2. Робити гладким, прямим; розгладжувати, розправляти.

Кузьма пізно вночі приніс його [прапор] на гарячих грудях, розгорнув на ліжку і ніжно розрівняв зморшки (Петльов., Хотинці, 1949, 114).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розрівнювати — розрі́внювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розрівнювати — Розгладжувати, вирівнювати, випростувати, РОЗПРОСТУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. розрівнювати — -юю, -юєш, недок., розрівняти, -яю, -яєш, док., перех. 1》 Робити рівним, без ям, заглибин, пагорбів і т. ін.; усувати нерівності. 2》 Робити гладким, прямим; розгладжувати, розправляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розрівнювати — РОЗРІ́ВНЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗРІВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що. 1. Робити рівним, без ям, заглибин, пагорбів і т. ін.; усувати нерівності. Вона [Марійка] розрівнює у мисці муку, яка висипалася шпичастим сторчаком (Б. Словник української мови у 20 томах
  5. розрівнювати — ВИРІ́ВНЮВАТИ (робити що-небудь рівним, без заглибин, виступів і т. ін.), РОЗРІ́ВНЮВАТИ, ЗРІ́ВНЮВАТИ, РІВНЯ́ТИ, ВИГЛА́ДЖУВАТИ, ПРИГЛА́ДЖУВАТИ, РОЗГЛА́ДЖУВАТИ, ЗАГЛА́ДЖУВАТИ, ЗГЛА́ДЖУВАТИ рідше, ВИСТРУ́ГУВАТИ, НІВЕЛЮВА́ТИ, ПІДРІ́ВНЮВАТИ (злегка, мало)... Словник синонімів української мови