розріджувати
РОЗРІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗРІДИ́ТИ, ріджу́, рі́ди́ш, док., перех.
1. Створюючи проміжки, прогалини, робити рідким, менш густим.
Післясходове боронування не тільки знищує бур’яни на 40 — 50 процентів, але й розпушує грунт, розріджує сходи буряків на 15-20 процентів (Хлібороб Укр., 10, 1971, 23);
М’який грунт боронуємо легкими боронами, ще й зубки у борін розріджуємо (Рад. Укр., 2.II 1962, 4);
— Наш Іван культиватором розрідить рядки упоперек (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 563).
2. Робити рідким або менш насиченим.
Для боротьби з небезпекою газовиділення на шахтах установлюють потужні вентилятори, які розріджують газ (Гірн. пром.., 1957, 104);
Темноту ночі ледве розріджувало свіже покривало снігу (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 282).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розріджувати — (з густого робити рідшим) розпускати, розчиняти, розбавляти, розводити. Словник синонімів Полюги
- розріджувати — розрі́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розріджувати — -ую, -уєш, недок., розрідити, -ріджу, -рідиш, док., перех. 1》 Створюючи проміжки, прогалини, робити рідким, менш густим. 2》 Робити рідким або менш насиченим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розріджувати — РОЗРІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗРІДИ́ТИ, ріджу́, рі́ди́ш, док., що. 1. Створюючи проміжки, прогалини, робити рідким, менш густим. Словник української мови у 20 томах